νωαδδα

Substantiv

νωαδδα (νωαδδα)

1. rot
2. källa, ursprung, härkomst

Deklination

Inflektion
	Obest.	Obest. p.	Best.	Best. pl.	Gnom	Gnom p	Neg	Neg p	Int.
Verbkasus
Absolutiv	νωαδδεν	νωαδδειν	νωαδδον	νωαδδοιν	νωαδδαν	νωαδδαιν	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î½	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Î½	νωαδδων
Ergativ	νωαδδεϧ	νωαδδειϧ	νωαδδοϧ	νωαδδοιϧ	νωαδδαϧ	νωαδδαιϧ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Ï§	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Ï§	νωαδδωϧ
Dativ	νωαδδεσ	νωαδδεισ	νωαδδοσ	νωαδδοισ	νωαδδασ	νωαδδαισ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Ïƒ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Ïƒ	νωαδδωσ
Lokativ	νωαδδεμ	νωαδδειμ	νωαδδομ	νωαδδοιμ	νωαδδαμ	νωαδδαιμ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¼	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Î¼	νωαδδωμ
Ablativ	νωαδδεϥ	νωαδδειϥ	νωαδδοϥ	νωαδδοιϥ	νωαδδαϥ	νωαδδαιϥ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Ï¥	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Ï¥	νωαδδωϥ
Instrumentalis	νωαδδεφ	νωαδδειφ	νωαδδοφ	νωαδδοιφ	νωαδδαφ	νωαδδαιφ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Ï†	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Ï†	νωαδδωφ
Abessiv	νωαδδεθ	νωαδδειθ	νωαδδοθ	νωαδδοιθ	νωαδδαθ	νωαδδαιθ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¸	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Î¸	νωαδδωθ
Essiv formal	νωαδδεγ	νωαδδειγ	νωαδδογ	νωαδδοιγ	νωαδδαγ	νωαδδαιγ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î³	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Î³	νωαδδωγ
Kausativ	νωαδδελ	νωαδδειλ	νωαδδολ	νωαδδοιλ	νωαδδαλ	νωαδδαιλ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î»	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Î»	νωαδδωλ
Substantivkasus
Genitiv	νωαδδεβ	νωαδδειβ	νωαδδοβ	νωαδδοιβ	νωαδδαβ	νωαδδαιβ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î²	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Î²	νωαδδωβ
Essiv-modal	νωαδδεχ	νωαδδειχ	νωαδδοχ	νωαδδοιχ	νωαδδαχ	νωαδδαιχ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Ï‡	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Ï‡	ωχ
Komitativ	νωαδδερ	νωαδδειρ	νωαδδορ	νωαδδοιρ	νωαδδαρ	νωαδδαιρ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Ï	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹Ï	νωαδδωρ
Kasuslös form
	νωαδδε	νωαδδει	νωαδδο	νωαδδοι	νωαδδα	νωαδδαι	νωαδδÏ	Î½Ï‰Î±Î´Î´Ï Î¹	νωαδδω